У найбільшому місті Західного Йоркширу – Лідсі народилися, жили та працювали найвидатніші жінки-політики XX століття. Багато з них досягли дуже високих результатів, а деяким вдалося залишити вагомий слід в історії та політиці не тільки Сполученого королівства, а й усього світу. Далі на leedska.
Еліс Бекон (баронеса Бекон) була однією з найвидатніших жінок-політиків XX століття. У 1945 році вона стала першою жінкою-депутатом Йоркширу, а згодом була обраною до виборчого округу північно-східного Лідса. Зрештою Еліс Бекон народилася у світі, де жінки не мали права голосу, але з часом вона отримала статус одного з найбільш відданих лейбористських політиків у сучасній історії. Еліс Бекон була єдиною жінкою, яка коли-небудь представляла виборчий округ Лідса.
Дівчині з робітничого класу, яка виросла поблизу вугільних промислових підприємств, вдалося потрапити до Палати громад. Еліс Бекон відчайдушно клопоталася про серйозні соціальні реформи в системі освіти, а також про проблему абортів та гомосексуалізму. Еліс була потужним оратором, до неї дослухалися не лише колеги, але й довіряли прості громадяни. Еліс Бекон допомогла створити в державі систему загального добробуту. У 1960-х роках вона почала працювати в департаменті освіти, де відіграла ключову роль у запровадженні загальноосвітніх шкіл.
Протягом 25 років Еліс Бекон працювала в парламенті, зокрема на посаді міністра в уряді Гарольда Вілсона. Вона стала державним міністром у Міністерстві внутрішніх справ, коли лейбористи знову увійшли до уряду в 1964 році. Після її смерті в 1993 році у віці 83 років баронеса Бекон була визнана видатною фігурою в британському лейбористському русі.
Інтерес до соціальних проблем у юному віці
Еліс Марта Бекон народилася 10 вересня 1909 році в Нормантоні. Дівчинка виросла в шахтарській громаді. Її батько був шахтарем, політиком, а також радником лейбористського округу. Його світогляд відіграв важливу роль у вихованні доньки. Крім того, її тато був секретарем Whitwood branch Національної профспілки шахтарів.
Юна дівчина навчалася в Нормантонській середній школі для дівчат, а далі здобула освіту в педагогічному коледжі Стоквелла. Еліс Бекон стала шкільною вчителькою.
З раннього дитинства Еліс та її тато часто разом відвідували Нормантонський клуб залізничників, де активно долучилися до проблем соціального забезпечення шахтарів. Уже тоді юну дівчинку цікавило як можна побороти всі проблеми та серйозні соціальні прогалини у цій галузі. Родина Еліс Бекон також долучалася до різних місцевих кампаній по боротьбі з бідністю. Відтоді її зв’язок з Йоркширом залишався дуже важливим протягом усієї її кар’єри.
У 1930-х роках Еліс Бекон відвідувала педагогічний коледж у Лондоні та повернулася до Нормантона, де викладала в сучасній середній школі. Це був час між війнами, тому молода вчителька зіткнулася з важливою соціальною проблемою – дитячою бідністю. Багатьох її учнів дуже погано годували, тому Еліс Бекон допомогла створити додаткові їдальні. До того ж вона переймалася ще однією важливою соціальною проблемою – діти з робітничого класу не завжди мали можливість навчатися у гімназіях. Відтоді вона вирішила впевнено боротися за покращення освіти для хлопців та дівчат з бідних родин. Еліс Бекон також брала активну участь у Національній спілці вчителів (NUT). Вона спромоглася не лише усунути нерівність у системі освіти, а також стала однією з перших, яка виступала за впровадження загальноосвітніх шкіл.
Перші кроки у політиці
У 16 років Еліс Бекон вперше виголосила свою політичну промову в Нормантонському клубі залізничників. Цікаво, що свої перші консультації Еліс Бекон провела для шахтарів, які потребували допомоги у заповненні відповідних форм для компенсацій за виробничі травми. Такий досвід Еліс мала задовго до того як вона стала членом парламенту. Саме цей життєвий досвід допоміг Еліс Бекон в майбутній політичній кар’єрі, бо більшість її колег послуговувалися лише теоріями та гіпотезами.
У 1935 році вона стала делегатом Лейбористської ліги на Міжнародній конференції соціалістичної молоді. Через три роки Еліс було обрано кандидатом від округу північно-східного Лідса. Післявоєнне життя та важливі суспільні зміни призвели до переконливої перемоги Лейбористської партії на загальних виборах 1945 року, що допомогло просунути Еліс Бекон у Вестмінстер. Вона стала членом парламенту та першою жінкою-депутатом графства Йоркшир від Лейбористської партії між 1945 і 1970 роками.
Еліс Бекон та впровадження системи загальноосвітніх шкіл
У своєму рідному місті Еліс Бекон шанували не тільки друзі та колеги, але й містяни, які позитивно відгукувалися про діяльність місцевої активістки. Вона була для інших прикладом простоти та працелюбності, а також улюбленою представницею Йоркширу у Вестмінстері.
Свою активну діяльність у парламенті Еліс Бекон розпочала з головного питання – всеосяжної освіти, тобто коли усі діти мали змогу навчатися у загальноосвітній школі. Згодом їй вдалося поставити це питання на вершину порядку денного. До 1960-х років, будучи членом національного виконавчого комітету лейбористів, вона перетворила неоднозначну позицію партії щодо загальної освіти на однозначну підтримку. Відтоді розпочалася активна робота в цьому напрямку.
Еліс Бекон віддано працювала в команді прем’єр-міністра Великої Британії Гарольда Вільсона. Спочатку в уряді вона отримала посаду державного міністра у Міністерстві внутрішніх справ, а з часом – стала міністром у Департаменті освіти. Завдяки останньому призначенню, Еліс стала відповідати за запровадження навчання дітей у загальноосвітніх школах на території всієї країни.
До 1970 року кожна третя дитина навчалася в загальноосвітній школі. Нарешті Еліс Бекон вдалося змінити ту ситуацію, коли вже не ділили дітей за певними характеристиками або статусом. Усі діти, які хотіли навчатися, отримали право на таку освіту. Ще тоді Еліс наголошувала, що її прагнення до всебічної освіти походило виключно від реалій навчання в сучасній середній школі. Це вкотре підкреслює сильну позицію політикині та її пряму комунікацію з виборцями. Бекон не просто опосередковано чула занепокоєння спільноти робітничого класу, а особисто знала всі проблеми зсередини.
Важливі проєкти у Міністерстві внутрішніх справ
У 1964 році Еліс Бекон була призначена державним міністром у Міністерстві внутрішніх справ Великобританії. Завдяки наполегливій праці, Еліс була дотичною до створення системи новаторських заходів: легалізація абортів, декриміналізація гомосексуалізму та скасування смертної кари. До того ж Еліс Бекон висловлювала свою чітку позицію щодо таких питань – расові відносини та війна з наркотиками.
Еліс Бекон була однією з найвидатніших жінок-політиків XX століття. Її політична кар’єра охопила одні з найважливіших десятиліть у післявоєнній історії Великобританії. Відома політикиня відіграла виняткову роль у деяких найважливіших соціальних, освітніх і політичних змін, свідком яких коли-небудь була країна. Еліс Бекон безперервно служила виборцям свого міста до свого виходу на пенсію через чверть століття, до того як вона зайняла місце в Палаті лордів як баронеса.
Доньці шахтаря з маленького міста Нормантона вдалося стати потужною силою у надважливих соціальних проєктах, які потребували негайного оновлення та рішучих змін. Успіх Еліс Бекон був заснований на її рішучості залишатися вірною своїй маленькій батьківщині та людям, завдяки яким вона прийшла в політику, щоб зробити їх життя кращим.