У місті Лідс та регіоні активно розвивається феміністичний рух. Ще у минулих століттях жінки з нашого міста почала вести боротьбу за свої права. Сьогодні ми вирішили поговорити про радикальну феміністку сучасності Джулі Біндел, яка є співзасновницею групи правової реформи «Справедливість для жінок». Жінка є авторкою або співавторкою понад 30 розділів книг. Докладніше про життя та діяльність Біндел читайте на сторінках сайту leedska.com.
Переїзд до Лідса у 17 років
Майбутня феміністка народилася у 1962 році. Джулі Біндел має змішане католицьке та єврейське походження. П’ять років Джулі навчалася в загальноосвітній школі Бренксом. А коли їй виповнилося 15, то вона зрозуміла, що має лесбійську орієнтацію. Через два роки Джулі Біндел переїхала до Лідса. У нашому місті вона приєдналася до Революційної феміністської групи Лідса, яка проводила кампанію проти порнографії.
Варто відзначити, що Джулі Біндел була ініціаторкою кампанії за припинення сексуального насильства над жінками. Адже з 1975 по 1980 роки в районі Лідса та Бредфорда діяв “Йоркширський Різник” Пітер Саткліфф, який убив 13 жінок. Здебільшого його жертвами були повії. Біндел була обуреною діями поліції, адже розслідування йшло повільно, а жінкам радили просто не виходити з дому.
Зі своєї сторони Біндел брала участь у феміністичних акціях протесту проти вбивств, розклеювала плакати в Лідсі.
Розвиток кар’єри
Феміністичні погляди Джулі Біндел вплинули на її кар’єру. У 90-х роках минулого століття жінка працювала помічником директора Дослідницького центру насильства, жорстокого поводження та гендерних відносин у Лідському столичному університеті. Далі була робота дослідниці відділу вивчення жорстокого поводження з дітьми та жінками Лондонського столичного університету. У 2013-2014 роках феміністка працювала журналістом Лондонського університету Брунеля, а потім дослідницею Університету Лінкольна.
Загалом, феміністка займалася дослідженням насильства над жінками в сімейних та особистих стосунках. Це була основа її дослідницької роботи. Також Біндел спільно з Гаррієт Вістрих, Хіларі МакКоллум була співзасновницею “Justice for Women” (JFW). Нагадаємо, що JFW – це феміністична група реформаторів законодавства. Вони організовували різні кампанії проти законів, які дискримінують жінок і т.п.
Також феміністка ще у 70-х роках проводила кампанію проти проституції. А у 2017 році видала книгу «Сутенерство в проституції: скасування міфу про секс-роботи». До слова, для написання цієї книги авторка опитала 250 людей у майже 40 країнах, відвідала публічні будинки. У неї був діалог з повіями, сутенерами та поліцією.
У Джулі Біндел також був досвід роботи в журналістиці. Феміністка пише для “The Guardian”, журналу “The Sunday Telegraph”, “New Statesman”, “Truthdig” і “Standpoint” тощо.
Джулі Біндел впродовж своєї діяльності описує труднощі з якими стикаються жінки, які повідомляють про зґвалтування. Адже слідчий і судовий процес розглядає жінок більше як правопорушниць, ніж жертв. Багато хто стає на захист чоловіків, а не жінок…
Про особисте життя
Загалом Біндел ідентифікує себе політичною лесбійкою-феміністкою. У 1996 році феміністка пише про проблеми лесбійок та різні статті пов’язані з цим. У 2009 році починає писати про радикальний лесбійський фемінізм 1970-х і 1980-х років. Вже через рік Біндел увійшла до «рожевого списку» The Independent. До речі, Джулі Біндел не підтримує шлюб, адже вважає це «патріархальною та застарілою традицією».
Що відомо про суфражисток та феміністок Лідса
Відомо, що фемінізму передує суфражистський рух. Саме для того, аби привернути увагу до проблеми рівності прав жінок та чоловіків у суспільстві, суфражистки вирішили стати на шлях боротьби. Жінок, які почали боротися за свої права, почали називати суфражистками. Що стосується Лідсу, то саме у нашому місті розпочався страйк жінок-робітниць, які протестували проти утискання їхніх прав та свободи. Нагадаємо, що у нашому місті у минулих століттях активно розвивалася промисловість, а на заводах та фабриках важко працювали жінки. Відповідно активістки боролися за покращення умов праці, підняття заробітної плати.
У Лідсі працювали такі організації з питань виборчого права: Лідське товариство виборців, відділення Лідського соціально-політичного союзу жінок (WSPU). А найактивнішими суфражистками в місті були Леонора Коен, Мері Готорп, Еліс Кліфф Скетчерд. Зрештою активістки домоглися, що до жінок змінилося ставлення у суспільстві. Нас перестали сприймати як домогосподарок та хатніх робітниць. У сучасному суспільстві жінки присутні у будь-якій сфері: політиці, бізнесі, освіті, машинобудуванні, промисловості тощо.
У сучасному періоду Джулі Біндел продовжує справу суфражисток Лідса та бореться за права жінок. Сподіваємося, наш матеріал був для вас пізнавальним і ви зробили відповідні висновки.
А ви знайомі з роботами Джулі Біндел? Чекаємо на ваші коментарі у соціальних мережах.
