Жінки завжди хочуть виглядати красиво, вишукано, стильно. І не важливо працюєте ви продавцем у магазині, чи директоркою компанії. Жінка прагне бути привабливою. І тут справа зовсім не в чоловіках. У першу чергу жінка хоче бути красивою для себе, для своєї впевненості, самооцінки. Одяг відіграє важливу роль в образі жінки й тому прекрасна половина людства так любить шопінг. Нова сукня, кросівки, джинси, блузка, спідниця — все це підіймає настрій та робить жінок щасливими. Якщо чоловіки думають, що сучасні жінки мріють лише про новий одяг та шопінг, то вони помиляються. Гарно одягатися полюбляли й наші предки. Сьогодні ми вирішили поговорити про те, як одягалися жінки Лідса у 1800-х роках. Докладніше про це читайте на сторінках сайту leedska.com.
Переодягалися кілька разів на день
Сучасні жительки Лідса можуть поспівчувати своїм землячкам, які проживали у нашому регіоні кілька сотень років тому. Адже у 1800-х роках мешканки Лідса могли переодягатися чотири рази на день. Лідсчанки розпочинали свій день із вільної, зручної сукні, яка мала назву «обгортка». Згодом жінки одягали щось офіційне, аби приймати відвідувачів. Якщо мешканка Лідса мала йти до друзів чи у справах, то вона знову мала змінювати свій наряд. Щойно сонце заходило, знову потрібно було переодягалися. Після обіду лідські панянки знімали сукні з високим горлом та довгими рукавами, а натомість одягали одяг з відкритими плечима, коротким рукавом, опущеним декольте. Адже красуні у 1800-х роках сильно переживали за свій зовнішній вигляд. У той час була в моді біла шкіра і засмага була зовсім недоречною.
Потрібно відзначити, що у той період жінки носили корсети, камзоли, спідниці тощо.
Шили одяг самостійно
Жінки Лідса у 1800-х роках слідкували за модними тенденціями через жіночі журнали. У журналах публікувалися фото та навіть викройки з яких можна було щось пошити своїми руками. До слова, в журналі була детальна інструкція, як пошити той чи інший одяг. “La Belle Assemblee” і “Le Beau Monde” – популярні журнали у Лідсі на початку 1800-х років. А у 1860-х роках панянки зачитували до дірок “The Englishwoman’s Domestic Magazine”, адже цей журнал був основним джерелом інструкцій для жінок у багатьох сферах життя.
Потрібно відзначити, що у ті часи жінкам Лідса було дуже важливо знати, що одягнути на кожне свято. Адже у той період були різні правила дрес-коду на кожну подію та захід (бал, вечеря, театр). До прикладу, ранкова сукня мала бути з довгою спідницею та довгим рукавом. Вона прикриває тіло, проте не така вишукана та екстравагантна як вечірня. У ній можна було приймати гостей.
Що стосується бальних суконь, то вони мали складнішу конструкцію, були витонченими, урочистими. Мешканки Лідса йшли на бал у красивих, декорованих сукнях. Для цих образів використовувалася вишукана тканина, найкращі коштовності, неймовірне оздоблення. На бал жінки одягали легші тканини, адже танці були енергійними, а сукня складалася із кількох шарів.
А ось жінки Лідса у статусі ходили на бал у дорогих, ошатних тканинах. Адже вони не танцювали, а лише супроводжували своїх доньок, племінниць тощо. Вони слідкували за моральність між неодруженими учасниками балу.
Уважно слідкували за одягом
Жоден елемент одягу не залишився без інструктажу у жінок Лідса. На бал одягали яскраві сукні. А ось на вечерю лідсчанки обирали стриману колірну гаму. Панянки обирали чорний чи темний колір. Також під час вечері не можна було оголювати своє тіло. Все мало бути в міру. А ще на сукнях не мало бути багато прикрас.
Що стосується одягу для опери та театру, то вони також мали відмінність. Шовк був найкращим матеріалом для суконь, які одягали лідські панянки, коли йшли в оперу. Сукня мала оголювати плечі. Загалом жінки Лідса йшли до опери в таких образах, щоб ними захоплювалися та милувалися їхніми сукнями. А ось дрес-код театру був значно стриманіший. Адже жінки не мали бути учасниками театральної вистави на сцені. Вони були глядачами і їхній образ мав бути стриманий.
Зачіска — ще один обов’язковий елемент кожної лідсчанки. Зачіску у 1800-х роках жінки нашого міста завжди прикрашали. Вдень потрібно було носити капелюхи, а ввечері у волосся вплітали квіти, коштовності, пір’я. Під час опери чи балу потрібно було оздобити зачіску розкішніше. А ось театр чи опера вимагали стриманості у цьому.
Рукавички — важливий аксесуар панянок старого Лідса. У вечірній час рукавички були довшими ніж вдень. Для опери чи балу — білі рукавички, а для театру — будь-якого іншого кольору. Додамо, що рукавички жінкам можна було зняти лише за столом. Якщо рукавички зніматися у інший час, то це могло спровокувати справжній скандал.
Ось така була мода у Лідсі у 1800-х роках. Одяг у той період був, дійсно, важливим для жінки. Адже якщо вона не дотримувалася б всіх цих правил, то могла б залишитися самотньою. Жоден чоловік, з порядної родини, не міг мати стосунки із дівчиною, яка не дотримувалася правил етикету чи дрес-коду.
Погоджуємося, нелегке життя було у наших землячок кілька сотень років тому. Саме тому, коли одягаєте джинси з худі та кросівками, не забудьте подякувати, що живете у XXI столітті. Сподіваємося, наш матеріал був для вас пізнавальним і ви зробили відповідні висновки.